кохати

КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. кого. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі.

– Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок);

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра);

– Мені випало велике щастя кохати найкращу жінку в світі (О. Авраменко).

2. кого, що. Те саме, що люби́ти 1, 3.

Як це добре, що вільні ми люди. Що кохаєм Вітчизну свою (Я. Шпорта);

Добра донька дуже кохала свого батька (М. Коцюбинський);

Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Л. Глібов);

В тюрмі я, мов дитя у школі, Навчивсь кохати сонце і життя (Ю. Клен).

3. що. Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось.

Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок);

– Останні роки бачили мене з бородою, на фронті ніколи було її кохати, – ну, пізнали тепер? (Ю. Яновський);

// що. Старанно доглядати що-небудь.

Запустіє та оселя, що цілий рід кохав її та доглядав (Панас Мирний);

// кого. Виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи.

– Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку, Кохала, ростила На лишенько... (Т. Шевченко);

[Галя (соромливо): ] Хотіла б я своє стулить гніздечко, Хотіла б я діток маленьких мать, Їх пестити, кохати (Л. Старицька-Черняхівська);

// що, перен. Виношувати, плекати (намір, думку і т. ін.).

Прохав, молив... Що більше вдію? Хоча б хто на сміх написав... То все б кохав дурну надію, Все б долі привид не згасав (П. Грабовський);

Вони .. вкупі кохали свої молоді заміри (Дніпрова Чайка);

“О Максе, два роки я берегла своє тіло для тебе, .. з одчаєм і незрозумілою любов'ю я кохала мрію віддати ного [його] тобі, єдиному” (В. Винниченко).

◇ (1) Коха́ти (люби́ти) [ці́лим] се́рцем – дуже любити.

– Ви певно самі помічаєте, панно Анельо .. Я вас кохаю .. щиро, без краю, цілим серцем кохаю... (М. Коцюбинський);

Землі своєї зелень та блакить Любив я серцем (М. Рильський);

Цілим своїм гарячим і чесним серцем любив [Іван Багряний] свій нещасний народ (О. Шугай);

Маріку .. він продовжував кохати всім серцем .. Незважаючи ні на що... (О. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кохати — коха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кохати — КОХАТИ – ЛЮБИТИ Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто волю занехає... Літературне слововживання
  3. кохати — Любити, кохатися з ким; (дітей) викохувати, виховувати, ростити, пестити, ходити коло; (рослини) вирощувати; (думки) виношувати, плекати. Словник синонімів Караванського
  4. кохати — див. любити Словник синонімів Вусика
  5. кохати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. 2》 рідко. Те саме, що любити 1). 3》 Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. || Старанно доглядати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кохати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  7. кохати — Коха́ти, -ха́ю, -ха́єш, -ха́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кохати — КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. — Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Вовчок, І, 1955, 51); [Маруся... Словник української мови в 11 томах
  9. кохати — Коха́ти, -ха́ю, -єш гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Словник української мови Грінченка