1. Літературне слововживання

кохати

КОХАТИ – ЛЮБИТИ

Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто волю занехає, Хай хоч в золоті лежить, Хоч царівну хай кохає, А не буде в щасті жить (Г.Чупринка). 2. рідше. Те саме, що любити 1. Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Л.Глібов); Хто кохає край свій рідний Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний (М.Вороний). 3. Дбайливо вирощувати щось, виховувати, ростити когось, старанно доглядаючи. Це ж наші рученьки кожну колосинку кохали та ростили (М.Шеремет); Старую бабусеньку згадаю! Вона мене кохала: піснями пеленала, Рідним словом кормила, рідній мові учила (Ф.Метлинський).

Любити, люблю, любиш. 1. Відчувати глибоку відданість, прив’язаність до когось, чогось. Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (І.Франко); – Мати любила мене – душі не чула (Панас Мирний). 2. Те саме, що кохати 1. Мокрина довго любила його та все давала гарбуза своїм женихам (І.Нечуй-Левицький); Ні, душу мучити свою Я більше вже не можу... Тепер я іншу вже люблю, На тебе... схожу (О.Олесь).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кохати — коха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кохати — Любити, кохатися з ким; (дітей) викохувати, виховувати, ростити, пестити, ходити коло; (рослини) вирощувати; (думки) виношувати, плекати. Словник синонімів Караванського
  3. кохати — див. любити Словник синонімів Вусика
  4. кохати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. 2》 рідко. Те саме, що любити 1). 3》 Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. || Старанно доглядати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кохати — КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Так ніхто не кохав. Словник української мови у 20 томах
  6. кохати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  7. кохати — Коха́ти, -ха́ю, -ха́єш, -ха́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кохати — КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. — Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Вовчок, І, 1955, 51); [Маруся... Словник української мови в 11 томах
  9. кохати — Коха́ти, -ха́ю, -єш гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Словник української мови Грінченка