кохання

КОХАННЯ – ЛЮБОВ

Кохання. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (І.Нечуй-Левицький); Є в коханні і будні і свята, Є у ньому і радість і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль (В.Симоненко). 2. рідше. Те саме, що любов 1. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок).

Любов, -і, ор. -в’ю. 1. Почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-, чого-небудь; інтерес, пристрасть до чогось. Огнище те – любов до країни своєї, до свого народу (М.Коцюбинський); Перед ним постають оченята доньки й синка, сповнені найвищої любові і принади до матері (О.Досвітній); Я перераховую принади мого маленького едему і чую, як захлюпує мою душу любов... До людей, до краю, до себе? До всього... А та любов кипить у мені і груди розпирає: ще трохи – й вибухне і виллється на світ сльозами, сміхом, піснею, словом – що ж то за таке навальне почуття? (Р. Іванчук). 2. Те саме, що кохання 1. – Ізольдо! Ох Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка); Вийде мила брати воду, Зловить зілля-руту, Зловить руту та й згадає Про любов забуту (П.Карманський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кохання — (сердечна прихильність до особи іншої статі) любов, почуття, пристрасть. Словник синонімів Полюги
кохання — коха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
кохання — Любов, д. люба, (любовне захоплення) закохання; (із сл. моє,) ЯК ЗВ. коханий, кохана; коханнячко. Словник синонімів Караванського
кохання — див. коханий; наречена; наречений Словник синонімів Вусика
кохання — -я, с. 1》 Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). || Особа, що викликає таке почуття; кохана людина. 2》 рідко. Те саме, що любов 2). 3》 Дія і стан за знач. кохати 1), 3) і кохатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
кохання — КОХА́ННЯ, я, с. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; любов (у 1 знач.). Сильне кохання, як смерть, .. його жар – жар огню, воно – полум'я Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Кохання обняло її палку душу ніби полум'ям (І. Словник української мови у 20 томах
кохання — Ой жаль мені коханнячка дівочого гуляннячка. Жаль дуже безжурних та веселих романтичних дівочих літ. Нащо ж дозволив Бог серце дати, коли ж бо бідних не вільно кохати. Нарікання багатої дівчини, покохавши бідного парубка. Приповідки або українсько-народня філософія
кохання — КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк. Словник синонімів української мови
кохання — Коха́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кохання — КОХА́ННЯ, я, с. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах