кохання

Ой жаль мені коханнячка дівочого гуляннячка.

Жаль дуже безжурних та веселих романтичних дівочих літ.

Нащо ж дозволив Бог серце дати, коли ж бо бідних не вільно кохати.

Нарікання багатої дівчини, покохавши бідного парубка.

Хто вірно кохає — той часто вітає.

Закохані часто сходяться.

Кого кохає, за тим і зітхає.

Кого кохає, про того і думає.

Кохання не запобіжиш зарання.

Кохання не можна передбачити наперед.

Не втаїться кохання, як у мішку шило.

Кохання важко приховати від людей.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кохання — (сердечна прихильність до особи іншої статі) любов, почуття, пристрасть. Словник синонімів Полюги
  2. кохання — коха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. кохання — КОХАННЯ – ЛЮБОВ Кохання. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (І. Літературне слововживання
  4. кохання — Любов, д. люба, (любовне захоплення) закохання; (із сл. моє,) ЯК ЗВ. коханий, кохана; коханнячко. Словник синонімів Караванського
  5. кохання — див. коханий; наречена; наречений Словник синонімів Вусика
  6. кохання — -я, с. 1》 Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). || Особа, що викликає таке почуття; кохана людина. 2》 рідко. Те саме, що любов 2). 3》 Дія і стан за знач. кохати 1), 3) і кохатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кохання — КОХА́ННЯ, я, с. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; любов (у 1 знач.). Сильне кохання, як смерть, .. його жар – жар огню, воно – полум'я Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Кохання обняло її палку душу ніби полум'ям (І. Словник української мови у 20 томах
  8. кохання — КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк. Словник синонімів української мови
  9. кохання — Коха́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кохання — КОХА́ННЯ, я, с. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах