кохання

КОХА́ННЯ, я, с.

1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; любов (у 1 знач.).

Сильне кохання, як смерть, .. його жар – жар огню, воно – полум'я Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Кохання обняло її палку душу ніби полум'ям (І. Нечуй-Левицький);

Не кажи, що без кохання Твої літа проминуть, Що дівчачі почування Марно в серденьку заснуть... (П. Грабовський);

І в серці моєму займалося тихе світання, Я знав, що у ньому давно уже зріє кохання (Л. Первомайський);

Він уже не вперше говорив їй про своє кохання, і щоразу Маріка відчувала якусь солодку муку, коли чула від нього це слово (О. Авраменко);

// Про особу, що викликає таке почуття; кохана людина.

[Василь:] Он-он де те віконечко, .. там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний);

Сідлає коня молодий партизан, і дівчина зброю йому подає: – До стрічі нової, кохання моє! (В. Сосюра);

Перше своє кохання А. зустріла в цирку. То був нащадок ще однієї знаменитої циркової династії, династії жонглерів, акробатів (Ю. Іздрик).

2. Те саме, що любо́в 2.

Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок);

Хо стрівається очима з худою, мізерною людиною і не витримує того погляду, повного віри, повного кохання до своєї країни (М. Коцюбинський);

Петро не наважився признатися про своє кохання до старого панського рояля (Д. Бузько).

3. Дія за знач. коха́ти 1, 3 і стан за знач. коха́тися.

Зміст його [роману “Трістан та Ізольда”] – фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Леся Українка);

Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею... Всім серцем любіть Україну свою, – і вічні ми будемо з нею! (В. Сосюра);

Банальне для чоловiка бажання зайнятися сексом iз привабливою жiнкою переросло у щось бiльше – у бажання займатися з нею коханням (О. Авраменко, В. Авраменко);

Настали роки кохання в полі та в худобі (Панас Мирний);

Ростеш ти в коханні у батька дитина (Я. Щоголів).

(1) Неща́сне коха́ння – кохання без взаємності.

Чому все має право на сльози: і туга материнська, і нещасне кохання, і громадський жаль, а тільки душа поета .. мусить мовчати?.. (Леся Українка);

Література стала ніби за нову Січ, куди линуть і “слави добувати”, і “ворогові помститись”, і від нещасного кохання та всякої журби рятуватись (Б. Антоненко-Давидович);

Нещасне кохання .. перевернуло всі його життєві інтереси. Він дивився на все тільки з тої точки зору, як складуться його взаємини з мадемуазель де Ла-Моль (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).

◇ Закру́чувати (крути́ти) / закрути́ти коха́ння (любо́в) див. закру́чувати;

(2) Ча́ри коха́ння (любо́ві) – магічна сила кохання.

Чари кохання! Їм підвладні всі, підкорялись їм і імператори ромеїв (С. Скляренко);

Вся батарея знала, що жодна дівчина ще не обнімала, не цілувала Усмана – всі чари першого кохання для нього були попереду (О. Гончар);

Їм здавалося, що сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м'яке серце чи не розуміється на чарах любові (М. Стельмах);

Хочеш в усій чистоті чарів кохання зазнати? Тоді зухвальство й суворість геть з свого серця жени (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете).