1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кохати

коха́ти

-аю, -аєш, недок., перех.

1》 Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі.

2》 рідко. Те саме, що любити 1).

3》 Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось.

|| Старанно доглядати що-небудь.

|| Виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи.

|| перен. Виношувати, плекати (намір, думку тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кохати — коха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кохати — КОХАТИ – ЛЮБИТИ Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто волю занехає... Літературне слововживання
  3. кохати — Любити, кохатися з ким; (дітей) викохувати, виховувати, ростити, пестити, ходити коло; (рослини) вирощувати; (думки) виношувати, плекати. Словник синонімів Караванського
  4. кохати — див. любити Словник синонімів Вусика
  5. кохати — КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Так ніхто не кохав. Словник української мови у 20 томах
  6. кохати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  7. кохати — Коха́ти, -ха́ю, -ха́єш, -ха́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кохати — КОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. — Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Вовчок, І, 1955, 51); [Маруся... Словник української мови в 11 томах
  9. кохати — Коха́ти, -ха́ю, -єш гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Словник української мови Грінченка