коханчик

коха́нчик

-а, ч.

Пестл. до коханець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коханчик — коха́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коханчик — КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець. Чиясь непримиренна й по смерті душка шастає попід стінами колиби. Ніби підглядає .. Чи погрожує потайним коханчикам. Проте надливає в їхню кров хіба що гостроти небезпеки й шалу (М. Словник української мови у 20 томах
  3. коханчик — КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець. Тепер, коли не стало обох його коханчиків-синів, .. яким же круглим сиротою почув себе Василь! (Фр., І, 1955, 140). Словник української мови в 11 томах