коханець
коха́нець
-нця, ч.
1》 Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною.
2》 Те саме, що коханий 2).
3》 розм. Те саме, що пестун 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коханець — коха́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коханець — Полюбовник, любас, любко, любчик, жм. бахур, кн. фаворит, з. милодан, ласкавець; (друг серця) КОХАНИЙ, солодятко, дуся; ЖМ. ПЕСТУН; коханок. Словник синонімів Караванського
- коханець — див. звабник; коханий Словник синонімів Вусика
- коханець — [коханеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
- коханець — КОХА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною. [Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою – і по мужу, і по коханцю! (Леся Українка); Олена .. Словник української мови у 20 томах
- коханець — КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Словник синонімів української мови
- коханець — Коха́нець, -нця, -нцеві, -нцю! -ха́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коханець — КОХА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною. [Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою — і по мужу, і по коханцю! (Л. Укр., III, 1952, 389); Олена.. Словник української мови в 11 томах
- коханець — Коханець, -нця м. Бозлюбленный. Ой хоч ламай, хоч не ламай мизинного пальця, як не було, то й не буде над мене коханця. н. п. Словник української мови Грінченка