1. Словник української мови в 11 томах

коханець

КОХА́НЕЦЬ, нця, ч.

1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною.

[Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою — і по мужу, і по коханцю! (Л. Укр., III, 1952, 389);

Олена.. вже міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула його при цьому, мов добрий дядько (Гончар, Таврія.., 1957, 153).

2. Те саме, що коха́ний 2.

Нещасний коханець край брами У розпачі голову стиснув руками. «..Не любить мене чарівниця-дівчина!» (Л. Укр., І, 1951, 110);

Кохана вмирає, не знісши сили любовного почуття, яке висловив їй коханець (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 66).

3. розм. Те саме, що песту́н 1.

— Араб! — каже Шахай, сідаючи в сідло. — Не араб! — кричить збоку Соса, б’ючи по гриві свого коханця (Ю. Янов., І, 1958, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коханець — коха́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коханець — Полюбовник, любас, любко, любчик, жм. бахур, кн. фаворит, з. милодан, ласкавець; (друг серця) КОХАНИЙ, солодятко, дуся; ЖМ. ПЕСТУН; коханок. Словник синонімів Караванського
  3. коханець — див. звабник; коханий Словник синонімів Вусика
  4. коханець — [коханеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  5. коханець — -нця, ч. 1》 Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною. 2》 Те саме, що коханий 2). 3》 розм. Те саме, що пестун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. коханець — КОХА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною. [Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою – і по мужу, і по коханцю! (Леся Українка); Олена .. Словник української мови у 20 томах
  7. коханець — КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Словник синонімів української мови
  8. коханець — Коха́нець, -нця, -нцеві, -нцю! -ха́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. коханець — Коханець, -нця м. Бозлюбленный. Ой хоч ламай, хоч не ламай мизинного пальця, як не було, то й не буде над мене коханця. н. п. Словник української мови Грінченка