1. Орфографічний словник української мови

кремінчик

кремі́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кремінчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кремінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кремінчик — КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь 2. Дістав дід з кишені кисет і люльку, наклав тютюну і давай кресати. Креснув раз, другий, а той кремінчик візьми й випади в траву (з легенди); – І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  3. кремінчик — КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь. — І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (Воронько, Казка.., 1957, 33). Словник української мови в 11 томах
  4. кремінчик — Кремінчик, -ка м. ум. отъ кре́мінь. Словник української мови Грінченка