кремінчик
кремі́нчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до кремінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кремінчик — кремі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кремінчик — КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь 2. Дістав дід з кишені кисет і люльку, наклав тютюну і давай кресати. Креснув раз, другий, а той кремінчик візьми й випади в траву (з легенди); – І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
- кремінчик — КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь. — І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (Воронько, Казка.., 1957, 33). Словник української мови в 11 томах
- кремінчик — Кремінчик, -ка м. ум. отъ кре́мінь. Словник української мови Грінченка