1. Орфографічний словник української мови

креси

кре́си

множинний іменник

східні окраїни давньої Польщі, в т.ч. українські землі

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. креси — -ів, мн., іст. Окраїни давньої Польщі (перев. про українські землі). || У панській Польщі – східні окраїни – українські та білоруські землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. креси — (земля) окраїна, околиця Словник чужослів Павло Штепа
  3. креси — КРЕ́СИ, ів, мн., 1. Найвіддаленіші від центру частини якої-небудь місцевості; околиця (див. око́лиця¹ 1, 3). – То дуже мудро, що ви .. козацтво ширите не лиш на східні, а на західні креси країни (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. Креси — (Kresy, окраїна) частина держави, яка міститься поблизу кордону; в Польщі в XVII-XVIII ст. під к. розумілася смуга прикордонних земель в пд.-сх. частині країни; в період поділу Польщі — район рос. анексії по р. Буг (на сх. від Кор. Пол.), також іноді пол. землі під прусським пануванням. Універсальний словник-енциклопедія
  5. креси — Кре́си, -сів, -сам (польонізм) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. креси — КРЕ́СИ, крес, мн., іст. Окраїни давньої Польщі (звичайно про українські землі). Король пообіцяв козакам вчасно виплачувати утримання за службу на кресах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 30); Шляхта подуріла від сваволі, живучи на кресах між козацтвом (Ле... Словник української мови в 11 томах