кривдниця
кри́вдниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривдниця — -і. Жін. до кривдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривдниця — КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Ю. Смолич); Присіла [Стефа] .. й вичікувально уп'ялася очима в свою згорьовану кривдницю (І. Андрусяк); До поліції звернулася жінка, яка попросила покарати її подругу. Словник української мови у 20 томах
- кривдниця — КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 135). Словник української мови в 11 томах