кривдниця

кри́вдниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривдниця — -і. Жін. до кривдник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кривдниця — КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Ю. Смолич); Присіла [Стефа] .. й вичікувально уп'ялася очима в свою згорьовану кривдницю (І. Андрусяк); До поліції звернулася жінка, яка попросила покарати її подругу. Словник української мови у 20 томах
  3. кривдниця — КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 135). Словник української мови в 11 томах