1. Орфографічний словник української мови

крутіння

круті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутіння — -я, с. Дія за знач. крутити 1-4), 7) і крутитися 1-4), 6). Крутіння колесом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крутіння — КРУТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. крути́ти 1–3 і крути́тися 1–4, 6. – Та годі вже вам вихрити! Аж куряву збили! Ще запорошу собі очі од вашого крутіння, – гомоніла Софія Леонівна (І. Нечуй-Левицький); Зрештою, не витримала плівка, стерлася. Словник української мови у 20 томах
  3. крутіння — Круті́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. крутіння — КРУТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. крути́ти 1-4, 7 і крути́тися 1-4, 6. Крутіння колесом; Крутіння перевесел. Словник української мови в 11 томах