крутіння

Значення в інших словниках

1. крутіння — круті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. крутіння — -я, с. Дія за знач. крутити 1-4), 7) і крутитися 1-4), 6). Крутіння колесом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крутіння — КРУТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. крути́ти 1–3 і крути́тися 1–4, 6. – Та годі вже вам вихрити! Аж куряву збили! Ще запорошу собі очі од вашого крутіння, – гомоніла Софія Леонівна (І. Нечуй-Левицький); Зрештою, не витримала плівка, стерлася. Словник української мови у 20 томах
4. крутіння — Круті́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)