крюкання

крю́кання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крюкання — -я, с. Дія за знач. крюкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крюкання — КРЮ́КАННЯ, рідко КРУ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. крю́кати, кру́кати та звуки, утворювані цією дією. Пташки розцвірінчалися – за різноголосим галасом крукання не розчути (Люко Дашвар); Понад хребтами лісистих Карпат тягнуться ключі журавлів... Словник української мови у 20 томах
  3. крюкання — КРЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. крю́кати та звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах
  4. крюкання — Крю́кання, -ня с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ. Словник української мови Грінченка