крюкання
крю́кання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крюкання — -я, с. Дія за знач. крюкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крюкання — КРЮ́КАННЯ, рідко КРУ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. крю́кати, кру́кати та звуки, утворювані цією дією. Пташки розцвірінчалися – за різноголосим галасом крукання не розчути (Люко Дашвар); Понад хребтами лісистих Карпат тягнуться ключі журавлів... Словник української мови у 20 томах
- крюкання — КРЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. крю́кати та звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах
- крюкання — Крю́кання, -ня с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ. Словник української мови Грінченка