крівля

крі́вля 1

іменник жіночого роду

покрівля

діал.

крі́вля 2

іменник жіночого роду

кров

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крівля — див. дах Словник синонімів Вусика
  2. крівля — I -і, ж., діал. Покрівля. II -і, ж., діал. Кров (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крівля — КРІ́ВЛЯ¹, і, ж., діал. Покрівля (у 1 знач.). Не хочу дивитися на тебе, я не сяду з тобою до одної миски і не перебуду одної ночі з тобою під одною крівлею (Б. Лепкий); В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (С. Словник української мови у 20 томах
  4. крівля — ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна). Словник синонімів української мови
  5. крівля — Крівля́, -влі́, -вле́ю (зм. від кров) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крівля — КРІ́ВЛЯ¹, і, ж., діал. Покрівля. В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (Тудор, Вибр., 1949, 253). КРІ́ВЛЯ², і, ж., діал. Кров (у 1 знач.). Обкипіло серденько Гарячою крівлею (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах