1. Орфографічний словник української мови

кулацюга

кулацю́га

іменник чоловічого роду

кулак — кисть руки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулацюга — -и, ч. Те саме, що кулачище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (П. Колесник); За порушення тиші й порядку в нічний час блокфюрер [наглядач у бараку], .. Словник української мови у 20 томах
  3. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (Кол., На фронті.., 1959, 93). Словник української мови в 11 томах