кулацюга

кулацю́га

-и, ч.

Те саме, що кулачище.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулацюга — кулацю́га іменник чоловічого роду кулак — кисть руки Орфографічний словник української мови
  2. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (П. Колесник); За порушення тиші й порядку в нічний час блокфюрер [наглядач у бараку], .. Словник української мови у 20 томах
  3. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (Кол., На фронті.., 1959, 93). Словник української мови в 11 томах