кумис
куми́с
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кумис — -у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров'ячого) молока, що перебродило. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кумис — КУМИ́С, у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров'ячого) молока, що перебродило або заквашене спеціальними молочнокислими бактеріями. Вона спитала: “А куди ж поїдем?” – В моє село, в Самарську губернію. Словник української мови у 20 томах
- кумис — куми́с (тюрк. кумиз) напій з кобилячого (рідше верблюжого або коров’ячого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями й дріжджами. Споживають як харчовий продукт. Має лікувальні властивості. Словник іншомовних слів Мельничука
- кумис — Киргизький напій з кобилячого (рідше верблюжого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями та дріжджами; містить 1-2,5% спирту; у Європі виготовляється з розведеного і підсолодженого коров'ячого молока. Універсальний словник-енциклопедія
- кумис — КУМИ́С, у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров’ячого) молока, що перебродило. Вона спитала: «А куди ж поїдем?» — В моє село, в Самарську губернію. Там на степах я, може, поправлюсь, питиму кумис (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах