1. Словник української мови в 11 томах

кумис

КУМИ́С, у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров’ячого) молока, що перебродило.

Вона спитала: «А куди ж поїдем?» — В моє село, в Самарську губернію. Там на степах я, може, поправлюсь, питиму кумис (Л. Укр., III, 1952, 538);

Друзі казали нам, що, мабуть, завдяки кумису дід Джаке залишається міцним і в дев’яносто років (Мас., Життя.., 1960, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумис — куми́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кумис — -у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров'ячого) молока, що перебродило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумис — КУМИ́С, у, ч. Напій із кобилячого (рідше верблюдячого і коров'ячого) молока, що перебродило або заквашене спеціальними молочнокислими бактеріями. Вона спитала: “А куди ж поїдем?” – В моє село, в Самарську губернію. Словник української мови у 20 томах
  4. кумис — куми́с (тюрк. кумиз) напій з кобилячого (рідше верблюжого або коров’ячого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями й дріжджами. Споживають як харчовий продукт. Має лікувальні властивості. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кумис — Киргизький напій з кобилячого (рідше верблюжого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями та дріжджами; містить 1-2,5% спирту; у Європі виготовляється з розведеного і підсолодженого коров'ячого молока. Універсальний словник-енциклопедія