1. Орфографічний словник української мови

кунган

кунга́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кунган — див. кумган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кунган — КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців – високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (З. Тулуб); Він ставить кунган з зеленим чаєм на вогонь (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. кунган — КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців — високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214). Словник української мови в 11 томах