кунган
кунга́н
див. кумган.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кунган — кунга́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кунган — КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців – високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (З. Тулуб); Він ставить кунган з зеленим чаєм на вогонь (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- кунган — КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців — високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214). Словник української мови в 11 томах