1. Орфографічний словник української мови

курликання

курли́кання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курликання — -я, с. Дія за знач. курликати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курликання — КУРЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією. Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (О. Словник української мови у 20 томах
  3. курликання — КУРЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією. Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (Донч. Словник української мови в 11 томах