курликання
КУРЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією.
Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (Донч., II, 1956, 464);
Споловіла кукурудза по городам та курликання журавлів все ще чимось нагадували Павлині ту першу осінь (Вільде, Сестри.., 1958, 335).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курликання — курли́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- курликання — -я, с. Дія за знач. курликати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курликання — КУРЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією. Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (О. Словник української мови у 20 томах