кухонька

ку́хонька

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кухонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кухня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кухонька — КУ́ХОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́хня 1. – Поки до чаю, то служниця кілька раз викликала пані в малу кухоньку (Леся Українка); Спав Максим у тісній кухоньці, в закутку між грубкою і глухою стіною (В. Словник української мови у 20 томах
  3. кухонька — КУ́ХОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кухня 1. — Поки до чаю, то служниця кілька раз викликала пані в малу кухоньку (Л. Укр., III, 1952, 707); Спав Максим у тісній кухоньці, в закутку між грубкою і глухою стіною (Коз., Блискавка, 1962, 143). Словник української мови в 11 томах