1. Орфографічний словник української мови

кінно

кі́нно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінно — присл., розм. На коні, верхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кінно — КІ́ННО, присл., розм. На коні, верхи. Ті, що виходили піші, вертались кінно, на баских конях (М. Коцюбинський); [Долорес:] Як ви могли сюди прибути? [Дон Жуан:] Кінно, а потім пішки (Леся Українка); Засліплене від люті панство кінно вдарило на козаків (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. кінно — КІ́ННО, присл., розм. На коні, верхи. Ті, що виходили піші, вертались кінно, на баских конях (Коцюб., II, 1955, 78); [Долорес:] Як ви могли сюди прибути? [Д. Жуан:] Кінно, а потім пішки (Л. Укр., III, 1952, 339); Засліплене від люті панство кінно вдарило на козаків (Кач., II, 1958, 418). Словник української мови в 11 томах
  4. кінно — Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза. К. ЧР. 357. Словник української мови Грінченка