кінно
КІ́ННО, присл., розм. На коні, верхи.
Ті, що виходили піші, вертались кінно, на баских конях (Коцюб., II, 1955, 78);
[Долорес:] Як ви могли сюди прибути? [Д. Жуан:] Кінно, а потім пішки (Л. Укр., III, 1952, 339);
Засліплене від люті панство кінно вдарило на козаків (Кач., II, 1958, 418).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінно — кі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- кінно — присл., розм. На коні, верхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінно — КІ́ННО, присл., розм. На коні, верхи. Ті, що виходили піші, вертались кінно, на баских конях (М. Коцюбинський); [Долорес:] Як ви могли сюди прибути? [Дон Жуан:] Кінно, а потім пішки (Леся Українка); Засліплене від люті панство кінно вдарило на козаків (Я. Словник української мови у 20 томах
- кінно — Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза. К. ЧР. 357. Словник української мови Грінченка