1. Орфографічний словник української мови

кіннотний

кінно́тний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіннотний — -а, -е. Прикм. до кіннота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кіннотний — КІННО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кінно́та. За першим редутом козаки захопили другий, витиснувши звідти кіннотні й піхотні частини та захопивши артилерію (О. Апанович); Запоріжці .. навальною кіннотною атакою ударили з тилу (Р. Словник української мови у 20 томах
  3. кіннотний — КІННО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кінно́та. Боженко стоїть серед поля, де тупіт кіннотний і мла (Мал., Звенигора, 1959, 103). Словник української мови в 11 томах