1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кіннотний

кінно́тний

-а, -е.

Прикм. до кіннота.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіннотний — кінно́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кіннотний — КІННО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кінно́та. За першим редутом козаки захопили другий, витиснувши звідти кіннотні й піхотні частини та захопивши артилерію (О. Апанович); Запоріжці .. навальною кіннотною атакою ударили з тилу (Р. Словник української мови у 20 томах
  3. кіннотний — КІННО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до кінно́та. Боженко стоїть серед поля, де тупіт кіннотний і мла (Мал., Звенигора, 1959, 103). Словник української мови в 11 томах