1. Орфографічний словник української мови

лавра

ла́вра

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лавра — див. МАНАСТИР. Словник синонімів Караванського
  2. лавра — -и, ж. Великий православний чоловічий монастир, підпорядкований у своїй діяльності найвищій церковній владі. Києво-Печерська лавра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лавра — ЛА́ВРА, и, ж. Великий православний чоловічий монастир, підпорядкований у своїй діяльності найвищій церковній владі. Спочила коло святої Лаври та й пішла собі місця питати (Марко Вовчок); Освіту дітям давало біле духовенство... Словник української мови у 20 томах
  4. лавра — МОНАСТИ́Р (релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територія цієї громади), ОБИ́ТЕЛЬ, КЛЯ́ШТОР (католицький); ПУ́СТИНЬ заст. Словник синонімів української мови
  5. лавра — Ла́вра, -ри; ла́ври, лавр Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лавра — ЛА́ВРА, и, ж. Великий православний чоловічий монастир, підпорядкований у своїй діяльності найвищій церковній владі. Спочила коло святої Лаври та й пішла собі місця питати (Вовчок, І, 1955, 14); Моя баба колись за п’ятсот кілометрів до Печорської лаври в Київ пішки ходила (Ле, Право.., 1957, 220). Словник української мови в 11 томах
  7. лавра — (грец. < санскр. — кам'яна будівля) 1. Церква за мурованою огорожею. 2. Великий православний монастир з філіями (скитами), який підпорядковувався безпосередньо патріарху або Синоду. Архітектура і монументальне мистецтво