1. Орфографічний словник української мови

ланцет

ланце́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ланцет — -а, ч. Невеликий хірургічний ніж, гострий з обох боків; скальпель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ланцет — ЛАНЦЕ́Т, а, ч. 1. Хірургічний інструмент, що має вигляд ножа, гострого з обох боків. Лікар скрізь ходив з ланцетом .. і спермацетом, І чванивсь, як людей морив (І. Котляревський); Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Словник української мови у 20 томах
  3. ланцет — ланце́т (франц. lancette, від лат. lancea – спис) хірургічний інструмент, що його використовують для проколювання поверхневого нариву, вени (при веносекції з метою кровопускання) або насічок на шкірі при щепленнях. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ланцет — ЛАНЦЕ́Т, а, ч. Невеликий хірургічний ніж, гострий з обох боків. Лікар скрізь ходив з ланцетом.. і спермацетом, І чванивсь, як людей морив (Котл., І, 1952, 143); Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Словник української мови в 11 томах