1. Орфографічний словник української мови

ларингіт

ларингі́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ларингіт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки гортані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ларингіт — ЛАРИНГІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гортані. Гострі ларингіти виникають під впливом різних подразників: термічних, хімічних (з навч. літ.); Цинку сульфат призначають хворим на кон'юнктивіт, катаральний ларингіт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ларингіт — ларингі́т [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка] запалення слизової оболонки гортані людини й тварин. Спричинюється хвороботворними мікроорганізмами, охолодженням тіла, перенапруженням голосу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ларингіт — ЛАРИНГІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гортані. Гострі ларингіти виникають під впливом різних подразників: термічних, хімічних (Лікар, експертиза.., 1958, 116). Словник української мови в 11 томах