лечо

ле́чо

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лечо — невідм., с. Консервований червоний угорський перець із помідорами та цибулею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лечо — ЛЕ́ЧО, невідм., с., кул. Овочева страва на основі свіжого перцю та помідорів. Словник української мови у 20 томах