лечо

ле́чо

невідм., с.

Консервований червоний угорський перець із помідорами та цибулею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лечо — ле́чо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лечо — ЛЕ́ЧО, невідм., с., кул. Овочева страва на основі свіжого перцю та помідорів. Словник української мови у 20 томах