1. Словник української мови у 20 томах

лечо

ЛЕ́ЧО, невідм., с., кул.

Овочева страва на основі свіжого перцю та помідорів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лечо — ле́чо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лечо — невідм., с. Консервований червоний угорський перець із помідорами та цибулею. Великий тлумачний словник сучасної мови