лисинка

ли́синка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лисина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лисинка — ЛИ́СИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ли́сина. [Ївга:] От Грицько, так Грицько! Оце так. Ну ж я тебе хоч у лисинку поцілую (Панас Мирний); До Ріни він відносився [ставився] з особливою симпатією, страшно пильно захованою.. Словник української мови у 20 томах
  3. лисинка — ЛИ́СИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ли́сина. [Ївга:] От Грицько, так Грицько! Оце так. Ну ж я тебе хоч у лисинку поцілую (Мирний, V, 1955, 256); В одному місці на отаві була лисинка, .. Словник української мови в 11 томах
  4. лисинка — Лисина, -ни ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. Ном. № 7367. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. Ном. № 3218. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Словник української мови Грінченка