локаутник

лока́утник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локаутник — -а, ч., політ. Той, хто оголошує локаут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. локаутник — ЛОКА́УТНИК, а, ч., політ. Той, хто оголошує локаут. Провокація локаутників не вдалася (Ленін, 20, 1950, 189). Словник української мови в 11 томах