локаутник

лока́утник

-а, ч., політ.

Той, хто оголошує локаут.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локаутник — лока́утник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. локаутник — ЛОКА́УТНИК, а, ч., політ. Той, хто оголошує локаут. Провокація локаутників не вдалася (Ленін, 20, 1950, 189). Словник української мови в 11 томах