1. Словник української мови в 11 томах

локаутник

ЛОКА́УТНИК, а, ч., політ. Той, хто оголошує локаут.

Провокація локаутників не вдалася (Ленін, 20, 1950, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локаутник — лока́утник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. локаутник — -а, ч., політ. Той, хто оголошує локаут. Великий тлумачний словник сучасної мови