лопуцьок

Значення в інших словниках

1. лопуцьок — див. стебло Словник синонімів Вусика
2. лопуцьок — -цька, ч., розм. Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопуцьок — ЛОПУ́ЦЬОК, цька, ч., розм. Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна. А сирота її в селі .. Лопуцьки їсть, ставочки гатить (Т. Словник української мови у 20 томах
4. лопуцьок — душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия. Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський); — Спи спокійно, хлопче!... Фразеологічний словник української мови
5. лопуцьок — СТЕБЛО́ (основна частина трав'янистої рослини), СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА), БАДИЛИ́НА, БИ́ЛО діал.; ЦІ́ВКА розм. (трубчасте стебло); ЛОПУ́ЦЬОК розм. (молоде, соковите звичайно їстівне стебло). Квітка коливається на довгому стеблі (Н. Словник синонімів української мови
6. лопуцьок — Лопу́цьок, -цька; -пу́цьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лопуцьок — ЛОПУ́ЦЬОК, цька, ч., розм. Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить (Шевч., II, 1953, 13); — Миколо, глянь, скільки смовді!... Словник української мови в 11 томах
8. лопуцьок — Лопуцьок, -цька м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588. Словник української мови Грінченка