1. Орфографічний словник української мови

лупцювання

лупцюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупцювання — -я, с., розм. Дія за знач. лупцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лупцювання — ЛУПЦЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупцюва́ти. Ти знову рятуєш мене, Платоне, як урятував од лупцювання вісімнадцять років тому (М. Дашкієв); Затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Словник української мови у 20 томах
  3. лупцювання — ЛУПЦЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лупцюва́ти. Затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (Стельмах, Хліб.., 1959, 137). Словник української мови в 11 томах