1. Орфографічний словник української мови

лучок

лучо́к 1

іменник чоловічого роду

лук

лучо́к 2

іменник чоловічого роду

смичок

рідко

лучо́к 3

іменник чоловічого роду

дерев'яна основа сідла

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лучок — I -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до лук. 2》 Частина інструмента, будовою і виглядом схожа на лук. II -чка, ч., заст. Смичок. III -чка, ч., спец. Дерев'яна основа кавалерійського сідла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лучок — ЛУЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до лук. Стоять намети як біль біленькі – А в тих наметах сидить господар, Стрілочки струже і в лучок кладе (з народної пісні); Взяв він свій лучок і пішов із села блукати по горах та межи горами (С. Словник української мови у 20 томах
  3. лучок — СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах. Словник синонімів української мови
  4. лучок — ЛУЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до лук. Взяв він свій лучок і пішов із села блукати по горах та межи горами (Вас., II, 1959, 398); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. лучок — Лучо́к, -чка́ м. 1) ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк. Словник української мови Грінченка