лущення
лу́щення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лущення — -я, с. Дія за знач. лущити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лущення — ЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. лу́щити. Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Ірина Вільде); Кам'яні метеорні тіла з малою теплопровідністю під дією сильних теплових потоків зазнають лущення поверхневого шару (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- лущення — Лу́щення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лущення — ЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. лу́щити. Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 389); Якщо картоплю садять після зернових культур, то зяблевий обробіток починають з лущення стерні (Картопля, 1957, 37). Словник української мови в 11 томах