лущення
ЛУ́ЩЕННЯ, я, с.
Дія за знач. лу́щити.
Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Ірина Вільде);
Кам'яні метеорні тіла з малою теплопровідністю під дією сильних теплових потоків зазнають лущення поверхневого шару (з наук. літ.);
Такі агротехнічні заходи, як лущення стерні, основний обробіток ґрунту, вирівнювання поверхні, догляд за посівами виконують за використовуваними технологіями окремо, а багато з них і неодноразово (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лущення — лу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лущення — -я, с. Дія за знач. лущити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лущення — Лу́щення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лущення — ЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. лу́щити. Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 389); Якщо картоплю садять після зернових культур, то зяблевий обробіток починають з лущення стерні (Картопля, 1957, 37). Словник української мови в 11 томах