1. Словник української мови в 11 томах

лущення

ЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. лу́щити.

Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 389);

Якщо картоплю садять після зернових культур, то зяблевий обробіток починають з лущення стерні (Картопля, 1957, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущення — лу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лущення — -я, с. Дія за знач. лущити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лущення — ЛУ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. лу́щити. Дарка застала Зою на порозі хати за лущенням квасолі (Ірина Вільде); Кам'яні метеорні тіла з малою теплопровідністю під дією сильних теплових потоків зазнають лущення поверхневого шару (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. лущення — Лу́щення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)