1. Словник української мови в 11 томах

лущильний

ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення;

// Який має здатність лущитися (у 1 знач.).

Більшість вирощуваних на Україні сортів гороху — лущильні (Колг. енц., І, 1956, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущильний — лущи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лущильний — -а, -е. Стос. до лущення. || Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лущильний — ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення. Вивчення основних характеристик комплексного лущення виконували на установках, які відтворювали типові промислові лущильні системи (з наук. літ.); // Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах