лущильний
ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до лущення.
Вивчення основних характеристик комплексного лущення виконували на установках, які відтворювали типові промислові лущильні системи (з наук. літ.);
// Який має здатність лущитися (у 1 знач.).
Посівний горох поділяють на лущильні та цукрові форми (з навч. літ.);
// Признач. для лущення.
У результаті проведених досліджень розроблено новий лущильний комплекс (з наук. літ.);
Партію очищеного зерна розділяють на фракції за крупністю, що полегшує відокремлення від зерна зовнішніх оболонок у лущильних машинах (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лущильний — лущи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- лущильний — -а, -е. Стос. до лущення. || Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лущильний — ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення; // Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Більшість вирощуваних на Україні сортів гороху — лущильні (Колг. енц., І, 1956, 229). Словник української мови в 11 томах