лущильний

ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до лущення.

Вивчення основних характеристик комплексного лущення виконували на установках, які відтворювали типові промислові лущильні системи (з наук. літ.);

// Який має здатність лущитися (у 1 знач.).

Посівний горох поділяють на лущильні та цукрові форми (з навч. літ.);

// Признач. для лущення.

У результаті проведених досліджень розроблено новий лущильний комплекс (з наук. літ.);

Партію очищеного зерна розділяють на фракції за крупністю, що полегшує відокремлення від зерна зовнішніх оболонок у лущильних машинах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущильний — лущи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лущильний — -а, -е. Стос. до лущення. || Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лущильний — ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення; // Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Більшість вирощуваних на Україні сортів гороху — лущильні (Колг. енц., І, 1956, 229). Словник української мови в 11 томах