людомор

людомо́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людомор — -а, ч., книжн. Той, хто морить, знищує в муках людей. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. людомор — ЛЮДОМО́Р, а, ч., книжн. Той, хто морить, знищує в муках людей. Її [Україну] не взяти змором, .. не обдурить Підступним тим, кривавим людоморам (Л. Забашта); Від того упоєного местю людомора [Вепра] всього можна сподіватися (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. людомор — ЛЮДОМО́Р, а, ч., книжн. Той, хто морить, знищує в муках людей. Її [Україну] не взяти змором, ..не обдурить Підступним тим, кривавим людоморам (Забашта, Пісня.., 1961, 35); І казяться, лютують людомори — життя, народів, миру вороги (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах