людомор
ЛЮДОМО́Р, а, ч., книжн. Той, хто морить, знищує в муках людей.
Її [Україну] не взяти змором, ..не обдурить Підступним тим, кривавим людоморам (Забашта, Пісня.., 1961, 35);
І казяться, лютують людомори — життя, народів, миру вороги (Гонч., Вибр., 1959, 232);
// Уживається як лайливе слово.
Брешеш, людоморе! За святую правду-волю Розбойник не стане (Шевч., І, 1951, 338).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людомор — людомо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- людомор — -а, ч., книжн. Той, хто морить, знищує в муках людей. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- людомор — ЛЮДОМО́Р, а, ч., книжн. Той, хто морить, знищує в муках людей. Її [Україну] не взяти змором, .. не обдурить Підступним тим, кривавим людоморам (Л. Забашта); Від того упоєного местю людомора [Вепра] всього можна сподіватися (Д. Словник української мови у 20 томах